22 квітня 2026 року в рамках реалізації проєкту 101127143 – RISE-UP – ERASMUS-JMO-2023-HEI-TCH-RSCH за Модулем Жана Моне «Радіаційна безпека: європейсько-український підхід» (RadiatIonSafety: European-Ukrainian APproach) відбувся науково-просвітницький захід на тему «Радіація, довкілля і відповідальність: уроки Чорнобиля». Учасниками заходу стали студенти та викладачі фізико-технічного факультету Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Із доповіддю виступила Володимира Михайлівна Бойчук, професор кафедри прикладної фізики і матеріалознавства. Тематика зустрічі була присвячена осмисленню значення Чорнобильської катастрофи для сучасного суспільства, науки, екологічної політики та системи підготовки фахівців. У контексті 40-річчя аварії на Чорнобильській АЕС особливого значення набуває не лише вшанування пам’яті про одну з найбільших техногенних катастроф ХХ століття, а й глибоке усвідомлення її уроків для сьогодення і майбутнього. Під час заходу було акцентовано увагу на тому, що Чорнобиль став не лише трагедією, яка змінила долі мільйонів людей і завдала масштабної шкоди довкіллю, а й потужним сигналом про необхідність формування високої культури безпеки у сфері використання ядерних технологій. Наслідки аварії переконливо продемонстрували, що питання радіаційної безпеки виходять далеко за межі суто технічної проблематики і охоплюють екологічні, медико-біологічні, соціальні, правові та етичні аспекти. Особливу увагу було приділено важливості поширення знань про природу іонізуючого випромінювання, принципи радіаційного захисту, оцінку ризиків, вплив радіації на людину та навколишнє середовище. У сучасних умовах знання є необхідними не лише для вузьких фахівців, а й для широкого кола студентської молоді, викладачів та громадськості, адже вони формують відповідальне ставлення до питань безпеки, допомагають протидіяти дезінформації та сприяють виробленню обґрунтованої громадянської позиції.
Цей захід повністю відповідає меті проєкту RISE-UP, який спрямований на впровадження європейсько-українського підходу до освіти у сфері радіаційної безпеки, розвиток міждисциплінарних компетентностей і підготовку студентів до роботи з комплексними викликами сучасного світу. Поєднання фізико-технічних, біомедичних та нормативних вимірів дозволяє розглядати питання радіаційної безпеки цілісно — як сферу, де знання, відповідальність і суспільна свідомість мають однаково важливе значення.
